Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2023. – Вип. 35–36.
Осіпова Злата Олександрівна
аспірантка першого року навчання за спеціальністю «Політологія»
Маріупольський державний університет.
E-mail: [email protected]
ORCID 0009-0007-7688-1747
Анотація
У статті розглядаються особливості політологічного аналізу гумору, його місце і роль в концепті політичної культури. Наводяться особливості використання гумору в політичній площині, види та функції, окреслені в західній та українській історіографії. Аналізується місце гумор в концепті «сміхової культури» за М. Бахтіним, а також пропонується формула, яка демонструє інструментальну функціональність гумору, а саме – гумор влади, влада гумору. Пропонується класифікація політологічних досліджень гумору за об’єктно-суб’єктним критерієм.
Ключові слова: гумор, політичний гумор, політична культура, політичний дискурс; humor, political humor, political culture, political studies.
Бахтин, М. М., 1990. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. 2-е изд. Москва: Худож. лит.
Демичева, А. В., 2019. Сучасний політичний гумор як поліфункціональне явище. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса, сер.: Політичні науки, 4, с. 96–112.
Денисюк, С. Г., 2011. Гумор як політико-комунікативна технологія. Політологічний вісник. Зб-к наук. праць, 57. Київ : ІНТАС.
Калакура, Я. С., Рафальський, О. О. та Юрій, М. Ю., 2017. Ментальний вимір української цивілізації. Київ : Генеза.
Ненько, О., 2010. Гумористичний дискурс як поле конструювання політичної ідентичності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 1, с. 76–84.
Омельчук, І., 2013. Політичний гумор як автопоетичний елемент еволюції соціальних структур системи демократичного державотворення. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології, 2, с. 109–113.
Панов, М., Герасіна, Л., Журавський, В. та ін., 2005. Політологія: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. Київ: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре».
Рудакевич, О.М., 2010. Концептуальні погляди Г. Алмонда на політичну культуру нації. Нова парадигма, 96, с. 116–125.
Руднєва, А., 2012. Анатомія політичної культури: структурно-функціональна модель. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології» , 1007, с. 173–177.
Самохіна, В., 2010. Гумор у політиці (на матеріалі промов Б. Обами). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 897, с. 114-120.
Столяр, М. Б., 2020. Сучасна українська сміхова культура: традиції та інновації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки» , 62, с. 86–92.
Фрейд, З., 1989. Остроумие и его отношение к бессознательному. Москва : Просвещение.
Штомпка, П., 2010. Социология. Анализ современного общества. Глава 2: Травма социальных изменений. Москва, с. 472-492.
Baumgartner, J.C., 2007. Humor on the next frontier: youth, online political humor, and the JibJab effect. Social Science Computer Review, 25, pp. 319–338.
Benton, G., 1998. The Origins of the Political Joke. In: Powell C., Paton G.E.C. ed. London, 85 p.
Compton, J., 2008. More Than Laughing? Survey of Political Humor Effects Research. Laughing Matters: Humor and American Politics in the Media Age. In: Jody C. and Jonathan S.M. ed. New York : Routledge, pp. 39-63.
Gruner, R.C., 1997. The Game of Humor: A Comprehensive Theory of Why We Laugh. New Brunswick. NJ: Transaction Publishers, 204 p.
Harris, K., 2009. The Political Application of Humor. Syracuse University Honors Program Capstone Projects. [online] Available at: <https://surface.syr.edu/honors_capstone/497> [Accessed 6 March 2023].
Heili, B.J., 2013. Humor and Cynicism in the German Democratic Republic. [online] Available at: <bit.ly/3YlS11n> [Accessed 6 March 2023].
Kayam, O., Sover, A. and Galily, Y., 2014. Humor, media and the public discourse: a case study of humor and politics. [online] Available at: <bit.ly/3mwpx7L> [Accessed 6 March 2023].
Lichter, S.R., Baumgartner, J.C. and Morris, J.S. 2015. Politics is a Joke! How TV Comedians Are Remaking Political Life. New York: Westview Press, 211 p.
Moran, D.N., 2009. George Washington’s Sense of Humor. Revolutionary War Archives. Sons of Liberty Chapter : Sons of the American Revolution.
Morreall, J., 2015. Humour and the Conduct of Politics. In: S. Lockyer and M. Pickering ed. London, 16 p.
Nieuwenhuis, I., 2016. Performing rebelliousness: Dutch political humor in the 1780s. HUMOR, 0076, pp 33-45.
O’Connell, W.E., 1996. Freudian Humour: The Eupsychia of Everyday Life. Humor and Laughter: Theory, Research, and Applications. In: Antony J., Chapman H. and Hugh C. ed. New Brunswick : Transaction Publishers, pp. 313-329.
Ozolina, Z. and Austers, I., 2017. StratCom laughs. In search of an analytical framework. NATO Strategic Communications Centre of Excellence. Riga, 157 p.
Rothbart, M.K., 1996. Incongruity, Problem-Solving and Laughter. Humor and Laughter: Theory, Research, and Applications. In: Antony J., Chapman H. and Hugh C. ed. New Brunswick: Transaction Publishers, pp. 37-54.
Tobin, S., 2014. Understanfing today`s middle east. [online] Available at: <bit.ly/3SVgbPq> [Accessed 6 March 2023].
Tompson, J., 1990. Ideology and Modern Culture. Cambridge: Polity Press.
Tsakona, V. and Popa, D. 2011. Studies in political humour: In between political critique and public entertainment. Amsterdam : John Benjamins.
Verhulsdonk, I, Nai, A. and Karp, A., 2021. Are Political Attacks a Laughing Matter? Three Experiments on Political Humor and the Effectiveness of Negative Campaigning. [online] Available at: <https://journals.sagepub.com/doi/full/10.1177/10659129211023590> [Accessed 15 January 2023].
Webb, J. 1981. Political uses a humor. Institute of General Semantics, 38(1), pp. 35–50.
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Осіпова З. О. Гумор як об’єкт політологічного дослідження / З. О. Осіпова // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Історія. Політологія. – 2023. – Вип. 35–36. – С. 120–129.
Harvard Referencing Style
Osipova, Z. O., 2023. Humor yak obiekt politolohichnoho doslidzhennia [Humor as a subject of political research]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ìstorìâ. Polìtologìâ, 35–36, pp. 120–129.
