Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2021. – Вип. 31-32. – С. 1-213.
Мороз Ольга здобувач вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівню спеціальності «Політологія», кафедри політології та міжнародних відносин.
Маріупольський державний університет
[email protected]
Практичний досвід самоврядування італійської меншини Словенії
Анотація
Республіка Словенія – багатонаціональна держава, що постала на політичній мапі Центрально-Східної Європи внаслідок дезінтеграційних процесів у соціалістичній Югославії. Проблеми національних меншин значно загострилися наприкінці існування СФРЮ, не дивлячись на те, що югославські лідери приділяли неабияку увагу меншинній проблематиці. Національні відносини у сучасній Словенії є спадком соціалістичного періоду. Лише дві національні меншини республіки користується конституційними правами та гарантіями – італійці та угорці. Словенська Конституція визначає ці меншини як автохтонні (історичні).
Пропонована публікація має на меті аналіз становища та політичної активності автохтонних меншин Словенії на прикладі італійської громади. Не дивлячись на те, що словенські італійці користуються широкою автономією у сфері освіти, мови, беруть активну участь у політичному житті держави, досі залишається ряд невирішених проблем співіснування італійської меншини та словенської більшості, які є спільними для обох автохтонних меншин і значною мірою торкаються всіх інших національних громад Республіки Словенія. Розселення італійців на території Словенії характеризується компактністю, що позитивно вплинуло на процеси консолідації меншини у справі захисту своїх конституційних прав та гарантій.
У статті аргументовано висновок автора, що словенське суспільство завжди відзначалося високим рівнем ксенофобії, що також розвинулася на основі наслідків дезінтеграційних процесів у соціалістичній Югославії. Концепт автохтономізму став своєрідною відповіддю суспільства на загрозу зовнішньої міграції, що на думку офіційної Любляни становить небезпеку для титульної нації та мови. Італійці та угорці в уявленні словенців та словенського уряду є меншим злом, порівняно з так званими неконституційними меншинами – вихідцями з колишньої СФРЮ.
Ключові слова: національні меншини, автохтонні меншини, словенські італійці, СФРЮ, ксенофобія, етнічно змішана територія, муніципалітет, national minorities, autochthonous minorities, Slovenian Italians, Yugoslavia, xenophobia, ethnically mixed territory, municipality
Klemenčič, M. in Zupančič, J., 2004. Primerjava družbenega in prostorskega razvoja madžarske in italijanske manjšine v Sloveniji, na Hrvaškem in v Srbiji v obdobju po razpadu Jugoslavije. Razprave in gradivo, Revija za narodnostna vprašanja, 44, s.158-200.
Komac, M., 1999. Varstvo narodnih skupnosti v Republiki Sloveniji. Ljubljana: Inštitut za narodnostna vprašanja.
Komac, M., 2015. Poselitveni prostor avtohtonih narodnih manjšin. Razprave in gradivo, 74, s.61-91.
Statut Samoupravne skupnosti italijanske narodnosti – Koper, 1995. Svet Samoupravne skupnosti italijanske narodnosti v Občini Koper. [online] Available at: <http://www.cancapodistria.org/sl/dokumenti/statut.html> [Accessed 04 May 2021].
Vertot, N. in Cajhen, J., 1994. Popis prebivalstva, gospodinjstev, stanovanj in kmečkih gospodarstev v Republiki Sloveniji 31.3.1991: prebivalstvo po letih starosti in letih rojstva : rezultati po občinah. Ljubljana: Zavod RS za statistiko.
ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Мороз О. Практичний досвід самоврядування італійської меншини Словенії / О. Мороз // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Історія. Політологія. – 2021. – Вип. 31-32. – С. 168-179.
Harvard Referencing Style
Moroz, O., 2021. Praktychnyi dosvid samovriaduvannia italiiskoi menshyny Slovenii [Practical experience of self-government of the italian minority of Slovenia]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Serìâ: Ìstorìâ. Polìtologìâ, 31-32, pp.168-179.
