Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2021. – Вип. 30. – С. 1-170.

Боярська Євгенія Олегівна
аспірантка кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики.
Маріупольський державний університет.
[email protected]

Польська партійна система в період пострадянської модернізації

DOI 10.34079/2226-2830-2021-11-30-7-121-130

[ заватажити pdf ]

С. 121-130

Анотація
Сучасна суспільно-політична ситуація в європейському регіоні та в світі характеризується глибокими та якісними трансформаціями. В політико-партійній системі Республіки Польща також відбуваються суттєві трансформації, об'єктивно пов'язані, по-перше, з логікою розвитку політико-партійної системи в країні з початком процесів демократизації у 1989 – 1990 рр. та функціонуванням політичних партій, з іншого – з загальноєвропейськими особливостями розвитку політико-партійних систем.
Для України досвід трансформацій та особливостей розвитку політико-партійної системи Польщі є актуальним та корисним внаслідок схожості політичної, економічної та соціокультурної ситуації на старті розвитку партійних систем та можливостями адаптувати польській досвід до українських реалій.
Об'єктом дослідження є польські політичні партії, а предметом дослідження - особливості трансформації політико-партійної системи Польщі. Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1989-1990 рр., коли с країні розпочалися процеси модернізації політико-партійної системи, до 2019 рр., коли в державі відбулися останні парламентські вибори.
Аналіз актуальних публікацій, пов'язаних з політичними трансформаціями в Європі та з проблематикою політико-партійної системи Польщі засвідчує активну академічну дискусію з приводу функціонування політико-партійної системи Польщі та факторів, які впливають на її функціонування.
В результаті дослідженнями нами було зроблено низку важливих висновків. Трансформація політико-партійної системи Польщі відбувалася за циклом модернізація – інституалізація партій - повернення до влади лівих партій – повернення до влади правих партій. Симпатії виборців до лівих партій пояснюються тими соціальними гарантіями, які вони обіцяють електорату. Наслідком інституалізації польської партійної системи є тенденція до двопартійності, принаймні функціонування великих, масових партій, а також активна партійна конкуренція політичних партій за владу. Сам процес розбудови партійної системи в посткомуністичній Польщі представляв собою конкуренцію між комуністичними та ліберально-демократичними силами. Дуалістичний принцип поділу партій, який ґрунтується на поділі на «лівих» і «правих», було однією з причин того, що найактивнішими політичними гравцями в Польщі наразі є дві домінуючі партії: «Громадянська платформа» та «Право і справедливість».
Встановлено, що сьогоднішня польська політико-партійна система перебуває в циклі симпатій до правих сил. Перемога політичної партії «Право і справедливість» на виборах 2015 і 2019 рр. та формування уряду більшості, без коаліцій з іншими політичними силами, призвело до руйнування відносної політичної рівноваги, яку забезпечували коаліційні угоди між політичними партіями.
Також у функціонуванні політичних партій було виявлено широке використання маніпулятивних технологій: у внутрішньопартійних відносинах та і під час електоральних компаніях та громадській роботи.

Ключові слова: Польща, політичні партії, політико-партійна система, трансформація, масова партія, інституціоналізація, праві партії, ліві партії, Poland, political parties, party system, transformation, mass party, institutionalization, right parties, left parties.

Бакалець, К., 2011. Трансформація партійної системи республіки Польща на сучасному етапі. Дух і Літера, 23, с.152-174.

Желіховський, С. та Панченко, Ю., 2020. Вибори проти правил: чому Польща ще нескоро отримає новообраного президента. Європейська правда, [онлайн] 7 травня. Доступно: <www.eurointegration.com.ua/articles/2020/05/7/7109650> [Дата звернення 12 лютого 2021].

Кабанцева, І., 2018. Неформальний конструктивний інститут громадянського суспільства vs неформальний деструктивний інститут корупції: польський досвід міжінституційного протистояння. Політичне життя, 2, c.36-43. https://doi.org/10.31558/2519-2949.2018.2.6

Шелемба, М., 2019. Процес націоналізації партійних систем України та Польщі (за результатами парламентських виборів 2019 р.). Геополітика України: історія і сучасність, 2(23), c.71-81. https://doi.org/10.24144/2078-1431.2019.2(23).71-81

Głos Koszaliński, 2019. Wyniki wyborów parlamentarnych 2019. Wyniki wyborów do sejmu i senatu! Kto wygrał wybory 2019? Oficjalne wyniki. Głos Koszaliński, [online] 30 października. Available at: <https://gk24.pl/wyniki-wyborow-parlamentarnych-2019-wyniki-wyborow-do-sejmu-i-senatu-kto-wygral-wybory-2019-29102019-oficjalne-wyniki/ar/c1-1449881> [Accessed 12 February 2021].

Jaskiernia, J., 2017. The Development of the Polish Party System: A Perspective of the Parliamentary Elections Results. Polish Political Science Yearbook, 46(2), pp.227–246. http://dx.doi.org/10.15804/ppsy2017214

Kulesza, C. and Rae, G. 2017. The Law and Justice Party and Poland’s Turn to the Right. Transform! european network, [online] January. Available at: <https://www.transform-network.net/fileadmin/user_upload/raekulesza_paper_final_19_01_2017.pdf> [Accessed 12 February 2021].

Lupion, M., 2017. National Memory and Divisive Narrative Building in Poland’s 2010 Presidential Election. Polish Political Science Review, 5(1), pp.5-21. https://doi.org/10.1515/ppsr-2015-0039

Marcinkiewicz, K. and Stegmaier, M., 2016. The parliamentary election in Poland, October 2015. Electoral Studies, 41, pp.221-224. https://doi.org/10.1016/j.electstud.2016.01.004

Millard, F., 2007. The 2005 parliamentary and presidential elections in Poland. Electoral Studies, 26(1), pp.210-215. https://doi.org/10.1016/j.electstud.2006.03.001

Taggart, P. and Szczerbiak, A., 2002. The Party Politics of Euroscepticism in EU Member and Candidate States. SEI Working Papers, [online] 51. Available at: <http://sro.sussex.ac.uk/id/eprint/29357> [Accessed 12 February 2021].

Tworzecki, H., 2019. Poland: A Case of Top-Down Polarization. The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science. 681(1), pp.97-119. https://doi.org/10.1177/0002716218809322

Цитування

ДСТУ ГОСТ 7.1-2006
Боярська Є. О. Польська партійна система в період пострадянської модернізації / Є. О. Боярська // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Історія. Політологія. – 2021. – Вип. 30. – С. 121-130.

Harvard Referencing Style
Boiarska, Y., 2021. Polska partiina systema v period postradianskoi modernizatsii [Polish party system in the period of post-solidarity modernization]. Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Ìstorìâ, polìtologìâ, 30, pp.121-130.